Selena, 46 - 15 апреля 2008 16:28

Депресивний відвар з мозку
Заповнює черепну коробку.
Сліпо мацаєш слабкою рукою
Вимикнути серця втомленого кнопку.
Думки мрячні, слова важкі,
Лише подруга твоя - цигарка
Мовчазно гіркий подарує тобіі цілунок
Залишаючи питання без відповіді.
У цій брудній безчуттєвій масі
Грузнуть часу шестерні швидкі.
Параліч укутав тіло бетоном,
Вбиті апатією помисли чісті.
Спрага репутації вбивці почуттів
Лупить молотом дикої мігрені.
Нема бажання почувати біль,
Ні світла сонця, ні запаху перших квітів.
В кожній особі бачиш обличчя
Кольору жовтої від часу кістки.
Не трясешся від страху, а радий
Цій бабці з косою замість тростинки.
Тебе знову огорне сон - панацея від усіх бід,
І стануть знайомими імена
Зі старих могильних плит.

• 
• 
•